Магазин Gtest(R) пропонує широку номенклатуру осцилографів на сторінці сайту в самому кінці цього Розділу, а також рекомендовані прилади та статті для самоосвіти
Вступ
Зі зростанням швидкодії систем і зменшенням їхніх розмірів розробникам схем дедалі важче забезпечити ідеальні цифрові характеристики сигналу. Висока швидкодія та щільне пакування компонентів спричиняють низку небажаних електричних явищ, що негативно впливають на роботу схеми.
У конструюванні швидкодійних пристроїв велику роль відіграють розміщення компонентів, розведення доріжок, наявність завад і малих змін сигналу. Наприклад, у схемах,
що працюють на частотах гігагерцового діапазону, індуктивність провідних доріжок помітно впливає на роботу пристрою.
Розробникам треба швидко виявляти й аналізувати завади, порушення часу встановлення й фіксації, викиди, метастабільні стани, конфлікти на шині, нестабільність фронтів та інші несправності. Спостереження високочастотного цифрового сигналу та його перегляд в аналоговому поданні спрощують пошук багатьох несправностей цифрових пристроїв.
Причина несправності, що проявляється як зміщений цифровий імпульс, може ховатися в його аналогових характеристиках. Аналогові характеристики можуть спричиняти цифрові збої, коли сигнали з низькою амплітудою перетворюються на хибні логічні стани або коли імпульси зсуваються в часі через затягнутий фронт наростання. Перегляд потоку цифрових імпульсів одночасно з їхнім аналоговим поданням – перший крок у пошуку таких несправностей.
Цифрові осцилографи, наприклад прилади серії DPO4000 або DPO7000, як засоби налагодження дозволяють усувати несправності під час розробки швидкодійних вбудованих систем. Варто пам'ятати, що за детального перегляду вигляд сигналів може сильно змінитися; точність вимірювань при цьому зростає.
Відстеження завад
Ефекти лінії передачі сигналу
З'єднання розглядають як лінію передачі тоді, коли поширення сигналу лінією й назад триває довше, ніж завершення переходу (коли 2Tprop > Trise).
Для типової плати з матеріалу FR4 швидкість поширення сигналу приблизно 15 см/нс. За часу наростання сигналу 1 нс ефекти довгої лінії проявляються на будь-якій доріжці, довшій за 7 см. Сигнали на передавальному й приймальному кінцях лінії часто відрізняються через відбиття та «дзвін». Вимірюючи такі швидкі сигнали, важливо розмістити пробник на приймальному кінці лінії (Схема 1).
«Дзвін» і відбиття
За недостатнього демпфування резонансного контуру в ньому виникає «дзвін» і викиди. Недостатнє шунтування кіл живлення, під'єднання до пристрою довгих проводів живлення й заземлення та невдале під'єднання пробника можуть спричинити «дзвін» і викиди. Відбиття в неузгоджених або незаглушених лініях можуть спричинити викиди та інші порушення форми фронту.

Схема 1. Схема з еквівалентом передавальної лінії показує виникнення відбиттів сигналу через неузгодженість імпедансів.
Ці порушення можуть спричинити небажані зміни стану чи невизначеність у часі. У деяких цифрових схемах потрібні події повторюються рідко.
Цифровий осцилограф з відповідною смугою пропускання та частотою дискретизації вільно захоплює ці неповторювані події в реальному масштабі часу.
Тип пробників і спосіб їх під'єднання впливають на якість вимірювання. Велике ємнісне навантаження може сповільнити наростання фронтів сигналу й приховати деякі несправності, створивши натомість інші. Дотик пробника до схеми може призвести до зникнення деяких ознак.
Індуктивність провідника заземлення пробника та вхідна ємність пробника утворюють послідовний коливальний контур; якщо резонансна частота цього контуру не перевищує смуги частот осцилографа, вплив контуру проявляється
у вигляді «дзвону».

Щоб підвищити резонансну частоту, треба вкоротити провідник заземлення й зменшити вхідну ємність пробника. Ємнісне навантаження звичайних пробників може сягати 10–15 пФ. В активних пробників це значення менше. Наприклад, вхідна ємність активного пробника TekVPI™ зі смугою пропускання
2,5 ГГц становить лише 0,8 пФ. За такої ємності «дзвін» зменшується, що дозволяє подовжити провідники заземлення.
Рис. 1 показує значення смуги пропускання й частоти дискретизації для перегляду відбиттів. На сигналі в області наростання переходу є відбиття. Такий дефект тактового сигналу може спричинити невизначеність у часі (нестабільність фронтів) тактованого виходу. Верхню осцилограму (канал 1) зареєстровано осцилографом DPO4000 з частотою дискретизації 5 ГВ/с і смугою пропускання 1 ГГц. Щоб імітувати вимірювання осцилографом з відносно низькими характеристиками, нижню осцилограму (канал 2) зареєстровано з частотою вибірки 5 ГВ/с і фільтром 250 МГц. Щоб виявити порушення на логічному переході цифровим осцилографом, потрібні відповідні значення частоти дискретизації та смуги пропускання.
Коливання в шині заземлення
Коливання в шині заземлення – це зміщення опорного рівня заземлення, спричинене струмовим викидом у площині заземлення. За синхронного перемикання кількох виходів пристрою на заземлення може надходити значний перехідний струм. Спад напруги на з'єднувальних провідниках, проводі заземлення та шляху повернення струму може спричинити коливання потенціалу заземлення всередині пристрою відносно заземлення системи. «Дзвін» чи викиди на виходах, що перемикаються й не перемикаються, можуть спричинити небажані логічні переходи в інших пристроях.
Коливання в шині заземлення можуть навіть спричинити скидання даних у пристрої.
На рис. 2 у каналі 1 зареєстровано сигнал з одного з виходів мікросхеми з чотирма логічними елементами І 74LVC00. На один з входів кожного з трьох елементів І подано напругу живлення +3,3 В, а один вхід четвертого елемента І заземлено. На решту чотири входи мікросхеми подано сигнал частотою 48 МГц. На канал 2 подається сигнал
з четвертого логічного елемента, який не перемикається. Через коливання в шині заземлення на каналі 2 з'являються завади розмахом трохи більше одного вольта. Аналіз сигналу в каналі 2 показує, чому коливання на спадному фронті сигналу в каналі 1 більші за коливання на наростаючому фронті.

Вихід елемента І, один вхід якого під'єднано до землі, з'єднаний із заземленням практично напряму, якщо не враховувати невелику еквівалентну індуктивність. Під час перемикання виходів інших елементів І через них протікають струми, що наводять струм через еквівалентну індуктивність на виході елемента І, який не перемикається; тому на каналі
2 з'являється більший викид. Зауважимо, що якщо елемент
І із заземленим входом під'єднати до напруги живлення, більший викид відповідатиме наростаючому фронту на каналі 1.
Перехресні завади
Цей вид завад часто трапляється в цифрових пристроях там, де лінії асинхронних сигналів проходять поруч із лініями тактових сигналів. Перехресні завади спричиняють хибні логічні переходи чи затягування фронтів тактових імпульсів, що призводить до помилок синхронізації або порушень часу встановлення й утримання. Ситуація погіршується зі зменшенням часу наростання. Задовгий провід заземлення може спричинити появу хибних перехресних завад, бо довгі проводи утворюють великі контури.
Спостерігаючи перехресні завади на осцилографі, треба враховувати кількість каналів, частоту дискретизації та ширину смуги. Щоб зареєструвати на цифровому осцилографі сигнал
у реальному масштабі часу, на всіх каналах треба встановити відповідну частоту дискретизації.
Наприклад, якщо лінія сигналу зі швидкими перепадами на платі має зв'язок (ємнісний чи індуктивний)
з найближчими сигнальними провідниками, виникають перехресні завади.
Під час налагодження варто враховувати три види перехресних завад: індуктивні перехресні завади, синфазні завади та диференціальні завади.
Індуктивні перехресні завади виникають, коли змінюється рівень сигналу, що поширюється лінією (джерелом завад); при цьому виникає струмовий викид, що породжує магнітне поле. Цей імпульс магнітного поля, своєю чергою, наводить струмовий викид у сусідній лінії
(приймачі завад). За трансформаторного зв'язку виникають два викиди напруги протилежної полярності в прямому напрямку та додатні викиди у зворотному напрямку.
Синфазні завади – це сума однополярних напруг у лінії-приймачі, що поширюються в напрямку
джерела завади. Вона відображається як широкий імпульс малої амплітуди, ширина якого співвідноситься з довжиною лінії. Амплітуда синфазної завади не залежить від часу наростання фронту імпульсу джерела завади. Вона залежить від співвідношення імпедансів.
Диференціальна завада – це сума двох імпульсів протилежної полярності, що залежать від співвідношення ємності й індуктивності. Поширюється в бік первинного джерела завади. Ця завада спостерігається в кінці лінії-приймача як вузький викид, тривалість якого дорівнює тривалості фронту наростання імпульсу
в лінії-джерелі завади. Що коротший час наростання фронту в джерелі, то крутіший фронт наростання, більша амплітуда імпульсу завади й менша його тривалість. Величина диференціальної завади залежить від довжини здвоєної лінії.
Оскільки перехресна завада поширюється разом
з фронтом імпульсу джерела завади, енергія диференціальної завади в лінії-приймачі виявляється більшою.
Запобіжні заходи
Осцилограф DPO4000 з частотою дискретизації 2 ГВ/с на всіх чотирьох каналах, смугою 500 МГц і активним пробником добре підходить для виявлення аналогових ефектів.
Під час розробки цифрових пристроїв варто пам'ятати таке:
- Шляхи поширення сигналу мають бути короткими.
- Ефекти передавальної лінії слід враховувати, коли затримка поширення в провіднику перевищує половину часу наростання.
- Площини живлення та заземлення, зв'язані ефективними шунтувальними конденсаторами, можуть усунути багато проблем, пов'язаних із «дзвоном» і перехресними завадами.
- Якщо з'явилися несправності, переконайтеся, що смуга пропускання й частота дискретизації на всіх чотирьох каналах осцилографа достатні для спостереження цих подій.
Пошук порушень часу встановлення й фіксації
У цифрових системах є тактовані логічні пристрої – від тригерів до мікропроцесорів. Час встановлення й фіксації для кожного з них задає виробник.
Зі зростанням швидкодії цифрових систем зменшується час встановлення даних перед приходом тактового сигналу. Час встановлення – інтервал перед фронтом тактового сигналу, протягом якого вхідний сигнал
має бути стабільним (достовірним). Час фіксації – інтервал після фронту тактового імпульсу, протягом якого дані на вході пристрою мають залишатися стабільними;
тоді дані на виході пристрою будуть достовірними. Див. часову діаграму встановлення й фіксації на схемі 2.
На рис. 4 час встановлення відраховується між точкою 1 на осцилограмі даних і точкою 2 на осцилограмі тактового сигналу. Мінімальний час встановлення, заданий виробником, – 5 нс. Час фіксації відраховується між точкою B на тактовому сигналі та точкою C на осцилограмі даних.
Мінімально допустимий час фіксації – 4 нс.
Якщо сигнал змінюється протягом часу встановлення й фіксації, виникає збій, тобто порушення часу встановлення й фіксації. За наявності перехресних завад і відбиттів у тактовому сигналі та сигналі даних цілісність цих сигналів порушується й виникають такі порушення. Зі зростанням швидкодії цифрових пристроїв час встановлення й фіксації зменшується. Це ускладнює налагодження часових співвідношень.
У разі порушення часу встановлення й фіксації на виході пристрою можуть з'явитися непередбачувані викиди, або стан виходу може взагалі не змінитися. Синхронізація цифрового осцилографа за встановленням/фіксацією дозволяє синхронізувати прилад за значеннями часу встановлення
і фіксації між тактовим сигналом і сигналом даних, що надходять на входи двох каналів осцилографа. Переглядаючи ці сигнали на цифровому осцилографі, можна точно виміряти порушення часу встановлення й фіксації.

Затримка поширення
Поширення сигналу від однієї точки системи до іншої, наприклад від входу схеми до її виходу чи від виходу одного пристрою до входу іншого, триває певний час. Цей час – затримка поширення в сигнальному тракті. Зазвичай для схем задають два різні значення затримки поширення залежно від полярності перепаду вхідного сигналу. Ці параметри задаються як tplh (затримка під час перемикання з низького рівня на високий) і tphl (затримка під час перемикання з високого рівня на низький).
нетактована затримка поширення
Для логічного елемента затримкою поширення називають час проходження сигналу від входу до виходу елемента. Затримку поширення для пристрою, осцилограми якого наведено на рис. 5, вимірюють між сигналом вхідних даних (точка 1)
і сигналом вихідних даних (точка 2).
На рис. 5 наведено осцилограми вхідного й вихідного сигналів, зареєстровані осцилографом DPO4000. На пробник каналу 1 надходить сигнал вхідних даних, на пробник каналу 2 – сигнал вихідних даних. Функцією вимірювання затримки вибирається вимірювання часу від першого фронту наростання на каналі 1 до першого фронту наростання на каналі 2. На екрані цифрового осцилографа відображається виміряна затримка поширення – 3,190 нс.

Тактована затримка поширення
У тактованій схемі, наприклад у тригері чи «засувці», тактованою затримкою поширення називають час між активним фронтом тактового імпульсу
і зміною стану на виході схеми, тобто затримку поширення від тактового входу CLK до виходу Q. Максимальна затримка поширення тригера, часову діаграму якого зображено на схемі 3, під час переходу від низького рівня
до високого (TPLH) становить 8 нс. Інакше кажучи, не пізніше ніж через
8 нс після переходу тактового сигналу на високий рівень стан виходу зміниться на стан сигналу на вході даних.
На екрані на рис. 6 показано дані, зареєстровані осцилографом DPO4000. Частота дискретизації становила 5 ГВ/с, канал 1 під'єднано до входу даних, а канал 2 – до виходу даних. Цифровий осцилограф синхронізується за наростаючим фронтом сигналу на вході даних, а канал 2 під'єднано до виходу тактового сигналу.